ГДЗ Українська література 9 клас Коваленко 2017
.jpg?1739106082)
Доберіть цитати до характеристики головних героїв твору.
Тарас Бульба: «Та коли на те пішло, то й я з вами їду!.. Якого дідька мені тут ждати? Я поїду з вами на Запорожжя»; «Козак не на те, щоб морочитися з бабами»; «Ось так лупцюй кожного, як мене стусав. Нікому не спускай»; «А що, панове? Є ще порох в порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?»; «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці»; «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».
Андрій: «Андрій, мав живішу і трохи тоншу вдачу»; «А ще він був меткіший од свого брата; частіше верховодив у найнебезпечніших витівках і не раз завдяки своєму спритному розумові відкручувався від кари»; «Він не знав, що то значить обмірковувати, зважувати чи заздалегідь міряти свої й чужі сили»; «Він був беручкіший до науки й опановував її легше, ніж тяжкі, дужі натури»; «Андрій увесь занурився в чарівну музику шабель і куль»; «…видко було, як тихо ворушилися уста його і як він вимовив чиєсь ім'я; але не було то ім'я вітчизни, чи матері, чи брата — то було ймення красуні–польки. Тарас вистрілив».
Остап: «Остап без зайвих хитрощів скидав із себе свитку й клався долі, навіть у думці не маючи прохати помилування»; «Старший, Остап, почав з того свою науку, що першого ж року втік додому». «…якнайстаранніше засів за нудотну книжку і незабаром став у перші лави»; «Остапові, здавалося, був на роду написаний вояцький шлях і тяжке вміння вершити військові справи»; «Остап терпів тортури й катування, як велетень: ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді».