ГДЗ Хімія 8 клас Григорович (2025)

320. Планетарну модель атома запропонував 1909 року Ернест Резерфорд, здійснивши експеримент, у якому він бомбардував золоту фольгу а–частинками (ядрами атомів ⁴He).

Проаналізуйте малюнок і опишіть сутність цього експерименту.
Ернест Резерфорд бомбардував тонку золоту фольгу α–частинками (ядрами гелію). За спостереженнями: Більшість α–частинок проходили фольгу без відхилення. Невелика частина змінювала напрямок. Дуже мала частина поверталася назад. Це було суперечливо з "кексовою" моделлю Томсона, згідно з якою позитивний заряд розподілений рівномірно, і перешкод для α–частинок майже не мало бути. 
За результатами експерименту Е. Резерфорд відкинув усі попередні гіпотези та висловив свою.
Уся маса й позитивний заряд атома зосереджені в ядрі, дуже малому, але щільному. Електрони рухаються навколо ядра, як планети навколо Сонця (тому модель названа "планетарною"). Атом переважно порожній простір — саме тому більшість частинок проходили вільно.
Яке значення золотої фольги й а–частинок для проведення цього експерименту?
Золото легко розкатати в тонку фольгу (у кілька атомів завтовшки). α–частинки мають велику масу та позитивний заряд, що дає змогу точно відстежити взаємодію з ядрами.
Чому важливо було використовувати саме тонку золоту фольгу?
Щоб частинки проходили через окремі атоми, а не кілька водночас, забезпечуючи чистоту експерименту.
Які результати експерименту були несподіваними?
Те, що частина α–частинок відхилялася або відбивалася назад, було шоком — цього не передбачала жодна існуюча модель. 
Чому більшість а–частинок пройшли крізь фольгу без відхилення?
Бо простір між ядрами величезний, і позитивно заряджене ядро займає дуже малу частину об'єму атома.
Як можна пояснити той факт, що деякі а–частинки відхилялися під великими кутами або навіть поверталися назад?
Вони наближалися до ядра, позитивно зарядженого, і зазнавали сильного електростатичного відштовхування.
Чим планетарна модель атома Е. Резерфорда відрізняється від моделі Дж. Дж. Томсона? У чому її переваги?
У Томсона: заряд розподілений рівномірно (як «родзинки в кексі»). У Резерфорда: заряд зосереджений у центральному ядрі. Перевага — ця модель пояснює відхилення α–частинок.
Як Е. Резерфорд міг перевірити достовірність отриманих даних?
Повторив експеримент з різними металами, різними енергіями α–частинок, будував статистику відхилень.
Як результати цього експерименту пов’язані з явищами, які ми спостерігаємо у Всесвіті (наприклад, у зорях)?
Це відкриття дало початок ядерній фізиці, безпосередньо пов’язане з процесами термоядерного синтезу в зорях, де відбуваються реакції між ядрами.