Відокремлені уточнювальні члени речення

Уточнювальні члени речення — члени речення, які конкретизують або пояснюють зміст попередніх членів речення, звужуючи їхнє значення.

Уточнювальні члени речення відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а хто саме? тощо.

Вчора, (а коли саме?) після шостого уроку, він запросив дівчинку в кіно.

Уточнювальний член речення стоїть одразу після того члена речення, який ним пояснюється або конкретизується.

Тут, у шкільному коридорі, вони вперше зустрілися.

Уточнювальні члени речення бувають:

• непоширені:

Там, на подвір'ї, розпустилися перші тюльпани.

• поширені:

За містом, біля соснового лісу, збудували готельний комплекс.

Уточнювальні члени речення найчастіше виражені обставинами (обставина місця, часу чи способу дії, виражена іменником у непрямих відмінках з прийменником або прислівником). Вони уточнюють попередню обставину, відповідають на питання де саме? коли саме? як саме?

Уточнювальні члени речення відокремлюються як на письмі, так і в усному мовленні.

Не є уточнювальними, а отже, не відокремлюються обставини різні за значенням:

Серед ночі в степу не сплять лише гризуни.

У деяких випадках члени речення можуть бути або не бути уточнюваль-ними. Це залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлення:

Проміння блиснуло (де?) недалеко за річкою.

Проміння блиснуло (де?) недалеко, (а де саме?) за річкою.

Слід розрізняти уточнювальні члени речення й відокремлені.

Уточнювальними називають члени речення, які конкретизують зміст попереднього члена і відповідають на питання а де саме?, а коли саме?, а як саме? Уточнювальними найчастіше бувають обставини місця і часу, рідше - інші члени речення.