Оспівування сили людського духу у вірші Р. Кіплінга «Якщо»

 

Невеликий за обсягом вірш Р. Кіплінга «Якщо» увібрав у себе одну з головних ідей його творчості — формування ідеології особистості, панування ідеї вищого морального гатунку.

Такий світогляд, який показує автор у своєму вірші засобом метафори, почав формуватися у нього з дитинства Навчаючись у пансіоні, ще хлопчиком він зазнав знущань і принижень з боку вихователів. Таке жття на підсвідомому рівні сформувало його прагнення до справедливості і збереження гідності, спонукало до боротьби за власну свободу і незалежність від життєвих обставин. Ще підлітком під час навчання в чоловічій школі, він навчився протиставляти особистість насильству як організованій системі в певній спільноті. Працюючи репортером, висвітлюючи вчинки людей у різноманітних екстремальних ситуаціях: війни, епідемії, катастрофи, важкі умови роботи, — Редьярд Кіплінг викарбував модель поведінки людини.

Р. Кіплінг бере за зразок поведінки і вчинки «білих людей», які несуть, на його погляд, просвітницьку і позитивну місію в суспільстві. Ці люди — романтики, віддані неписаному «кодексу честі». Перш за все — це люди дії, які на краю свіїу в складних умовах будують дороги, мости, лікують, керують, захищають. Взагалі — збільшують цивілізацію «білих» (за таку позицію письменникові часто дорікали расизмом).

 

У вірші «Якщо» Р. Кіплінг ніби підсумовує свій життєвий досвід, концентрує його у фразах, які, наче постріл, вражають свідомість людини, змушують її приміряти риси ідейної моралі і вчинків на себе, ніби запитуючи: «А чи зміг би я діяти так, як пише Р. Кіплінг у своєму вірші?»

На перший погляд, модель, запропонована Р. Кіплінгом, дуже проста і спрямовує людину до вчинків простих категорій: «добро — зло», «життя— смерть», «дія — пасивність». Проте вражає сила глибокого проникнення у свідомість ідей письменни¬ка про місце справжньої людини в суспільстві. Спокійна рішучість у будь-якій ситуації, віра в самого, себе, нехтування думкою натовпу вражає читача, немов удар струму.

У своїй творчості письменник, як правило, виводить моральні принципи поведінки людей, не розділяючи в абсолюті добропорядні вчинки від гріховних або небла- гополучних, ие розмежовуючи їх різко. Але у вірші «Якщо» він піднімає до абсолюту етичну цінність таких людських рис, як мужність, енергійність, стійкість.

Р. Кіплінг оспівує у вірші філософію, спрямовану на дію розвитку. Тільки своїми діями людина стверджує цивілізаційний шлях. Так, втративши всі сили під час досягнення мети, після поразок і невдач, людина знову і знову відновлює свої цілеспрямовані дії в обраному напрямку.

Автор показує, що взірець «справжньої» людини — це концентрація сили духу на межі неможливого. Коли всі сили вичерпані, усе втрачено, за повних умов людина здібна, «зціпивши зуби», триматися в руслі особистих ідеалів.

 

Если есть вопросы или пожелания пишите в комментарии: