Образи батька і сина в новелі Дж. Олдріджа «Останній дюйм»

 



Проблема взаємин батьків і дітей існує, тому що людям різного віку складно зрозуміти один одного, і, рано чи пізно, кожен з нас стикається з цією проблемою. Кожному з нас доводиться її вирішувати. Дуже часто від правильності рішення залежить усе подальше життя. Проблемі взаємини дорослих і дітей присвячено величезну кількість мистецьких творів. У своїй новелі «Останній дюйм» звернувся до цього питання і американський письменник Дж. Олдрідж.

Бен, професійний льотчик, знімав фільм про акул, тому що роботу за фахом знайти було складно, його вік для льотчика був «критичним», а «гроші, які він старанно заощаджував два роки, літаючи над розпеченою пустелею, давали можливість дружині добре жити в Кембриджі». Йому «потрібно було швидко заробити побільше грошей, і з’явилася така можливість».

Вирушаючи в загублену в морі Акулячу бухту, Бен узяв із собою десятирічного сина Деві — «самотню, неприкаяну дитину, яка в десять років розуміла, що мати ним не цікавиться, а батько — чужа людина, різка і небагатослівна, не знає, про що з ним говорити в ті рідкісні хвилини, коли вони бували разом ». Коли Бен залишався наодинці з хлопчиком, він відчував докори сумління і почуття провини, що не може налагодити довірчих відносин із сином, не знаходить шляху до його серця: «Бену хотілося чим-небудь утішити хлопчика, але за багато років йому це ні разу не вдавалося , а тепер, видно, було пізно».

 



Однак варто було Деві зникнути з поля зору льотчика, як Бен немов забував про його існування. Він навіть забув узяти для нього воду або сік, коли вони летіли в безлюдну Акулячу бухту, прихопивши лише пиво для себе. А хлопчикові, як і кожній дитині, хотілося мати турботливого батька, здатного дати відповіді на запитання, що цікавлять.

Бена ж все його питання дратували, і він був різкий з Деві. Брутальні та глузливі слова батька зачіпали й ображали хлопчика. Син ніяковів і дедалі більше замикався в собі. Відносини між батьком і сином були складними, і здавалося абсолютно неможливим, що вони коли-небудь знайдуть спільну мову, якби не «його величність випадок». Шкода лише, що цей випадок мало не позбавив їх обох життя.

В Акулячій бухті під час зйомок Бен зазнав нападу акул. Він настільки постраждав від них, іцо не міг сам вести літак. І тепер уся надія була на сина. Хлопчик, який здавався таким непристосованим до життя, виявив незвичайну мужність, мобілізував усі свої сили, зумів згадати все, чого навчав його батько. А головне, він повірив словам Бена, що людина може витримати все, що завгодно. «Ніколи не знаєш, на що ти здатний, поки не спробуєш», — сказав батько. І син спробував. І він зміг та переміг! Він урятував себе і батька. Деві не лише зумів перев’язати батькові рани і затягти його в літак, а й самостійно, керуючись лише деякими вказівками знесиленого від втрати крові Бена, привести літак до Каїра і вдало посадити його. Уперше в житті батько і син слухали і чули один одного, тому що в цьому полягав їх єдиний,шанс на порятунок.

Своїм завзяттям, своєю вірою і любов’ю син подарував батькові друге життя. І тепер Бен зрозумів, що є в його житті речі, набагато важливіші від літаків і роботи. Змінившись внутрішньо, він вирішив, що неодмінно розтопить лід у відносинах із сином: «Він вже добереться до самого серця хлопчика! Рано чи пізно, але він до нього добереться». І я вірю, що Бен подолає цей «останній дюйм», який розділяє його та сином, і проблема взаємини «батьків» і «дітей» перестане бути для них актуальною.

 



Якщо є питання чи побажання пишіть у коментарі: