Новела О. Генрі «Останній листок» — гімн людині

 

Видатний американський письменник О. Генрі писав свої новели з життя звичайних жителів Америки свого часу, тому його твори мали такий великий успіх серед читачів. Вони були близькі кожному, адже кожен міг побачити в персонажах новел своє особисте оточення або навіть уявити себе одним з головних героїв. Але, на відміну від реальних життєвих подій, новели О. Генрі часто мають щасливу кінцівку. Однією з найкращих новел письменника є «Останній листок». Почуття безкорисливої дружби і самовідданості між молодими дівчатами і старим художником захоплюють своєю щирістю і чистотою.

Сью і Джонсі — дві подруги, яких об’єднує життя. Вони, як сестри, ділять разом і будинок, і їжу, і незгоди, і радість. їхня дружба — більше, ніж просто дружба, так як кожна здатна на самопожертву заради іншого. Життя не дуже добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно платити за житло, їжу та інші людські потреби. Але їхніх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому важка хвороба Джонсі стала для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає і немає можливості їх заробити. Джонсі змушена залишитися без медичної допомоги, віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью і старого художника Бермана. Старого Бермана пов’язує з дівчатами щире бажання допомогти. Його піклування молодими художницями виникло з його душевної потреби і як досвідченого художника, і як людини, яка почувається самотньою і під кінець життя поспішає реалізувати свої батьківські почуття. Він намагається полегшити дівчатам умови існування і хвилюється за них більш, ніж за себе.

 

Мрією всього життя художника Бермана було написання такої картини, яку визнали б шедевром. Але життя минуло, а шедевр так і залишився мрією.

Хвороба Джонсі поступово знесилювала дівчину, її думки вже зверталися не так на те, як допомогти собі, а як полегшити життя своїм друзям і зробити догляд менш обтяжливим для них. Джонсі відмовляється від їжі, яку так важко було заві робити для неї Сью. Вона вважає, що помре скоро — тоді, коли впаде останній виноградний листок за вікном. Буря і вітер зриває листя з виноградної лози під вікном дівчат, і що менше стає листя, то меншою стає надія Джонсі одужати. Але останній виноградний листок витримує негоду. Він не хоче злітати з гілки і своєю стійкістю додає Джонсі наснаги до життя. І хвороба потроху відступає, і дівчина одужує. І лише після одужання вона дізнається, що цей стійкий до дощу і вітру листок насправді намальований на стіні. Старий художник Берман намалював його, щоб надія не покинула людину, яка була для нього дорогою.

Старий Берман гине від тієї ж хвороби, яка знесилила Джонсі. Такою була ціна його допомоги. Але він помирає з почуттям, що життя не пройшло безцільно, адже він таки намалював свій «шедевр» — виноградний листок, який урятував життя. І нехай цей шедевр не такий, про який він мріяв усе життя, але він для нього більш значущий, аніж усі шедеври людства.

Таким є «останній виноградний листок» і для нас, адже життя людини завжди вище від будь-якого шедевра. І ця романтична новела О. Генрі показує нам, що є шедеври, важливіші за всі художні витвори, — це людяність, щира любов до ближнього і самопожертва.